Тамара Борисова, координаторка Коаліції надавачів соціальних послуг
Наприкінці вересня мені пощастило бути присутньою на Форумі правових реформ від Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). Форум, де можна говорити про правові зміни, спрямовані на розвиток громадянського суспільства в Україні. І ми говорили. Жваво і часто не вкладаючись в таймінг, говорили, спираючись на реальний досвід людей та організацій, які щодня працюють в Україні під час війни та наближають перемогу.
Мені врізалися у пам’ять слова голови Коаліції надавачів соціальних послуг — Ганни Котенко. Вона говорила про те, що маленьким пацієнтським і батьківським організаціям, які надають соціальні послуги, сьогодні доводиться бігти, щоб залишатися на плаву. Я сиділа в залі й думала: це про нас усіх. Комунальний заклад отримує фінансування щороку. Організація, яка допомагає тим самим людям, щоразу доводить, що заслуговує на підтримку. Форум був про багато речей, але для мене цей голос був одним із найважливіших, бо за ним стоїть щоденний досвід десятків організацій.
Ці слова не виходили в мене з голови. Бо нерівність, про яку говорила Ганна, цілком конкретна: державні й недержавні надавачі працюють в різних умовах.
Комунальні заклади отримують фінансування з бюджету, щоб підтримувати свою роботу та мережу. А невеликі громадські організації часто змушені постійно шукати обмежені ресурси, доводити свою спроможність і витрачати багато сил на подолання бюрократичних перешкод. Комунальний заклад знає, що наступного року він існуватиме. Маленька організація цього не знає і витрачає багато ресурсів саме на забезпечення безперервності послуг для людей.
Мені здається, ми часто потрапляємо в роль конкурентів комунальних закладів. А насправді нам нема чого ділити. Людині в кризі байдуже, хто їй допоміг; їй важливо, щоб допомога була вчасною.
Держава досі часто бачить недержавних надавачів як конкурентів комунальних закладів, а не як рівноправних партнерів.
Я вважаю, що це неправильний підхід. Ми не повинні змагатися, хто «краще допоможе» людині в кризі. Держава має створити такі умови, щоб людина отримувала якісну допомогу там, де її можуть надати найкраще.
Громадські організації часто працюють там, де система не справляється. Вони бачать реальні потреби людей, швидко реагують на зміни й знаходять рішення для конкретних ситуацій. Але саме невеликі організації мають найменше ресурсів для участі в законотворчості, підготовки юридичних пропозицій чи тривалої адвокації.
Є ще одна проблема — аналітична невидимість
Досвід однієї організації чи громади можна сприйняти як окремий випадок. Але коли ми збираємо десятки або сотні таких історій, стає зрозуміло, що за ними часто стоять системні проблеми у законодавстві чи його застосуванні.
Тому Коаліція НСП для мене не про «об'єднатися заради об'єднання». Вона про те, щоб досвід людей з обох сторін соціальної послуги нарешті дійшов до тих, хто розробляє та приймає правила.
Це практичний механізм, який допомагає перетворювати досвід тих, хто безпосередньо працює з людьми, на системні зміни.
Ми працюємо щонайменше у трьох важливих напрямках
Перший напрям — спільний ресурс
Великі та досвідчені організації можуть ділитися юридичними знаннями та досвідом із меншими організаціями, які мають прямий контакт із людьми.
Другий напрям — перетворення практики на аналітику
Ми збираємо локальні кейси та досвід надавачів і формулюємо їх як системні правові пропозиції. Це дає змогу говорити з державою не лише про окремі проблеми, а й про закономірності, що потребують змін.
Третій напрям — створення рівних умов на ринку соціальних послуг
Ми просуваємо ідею дієвого соціального замовлення, коли держава купує якісну послугу для конкретної людини, а не просто фінансує інфраструктуру.
Закони, бюджети, процедури: все це лише інструменти. Питання завжди одне: чи отримала людина допомогу тоді, коли вона їй була потрібна?
Досвід недержавних надавачів соціальних послуг має бути врахований у правових і політичних дискусіях. Якщо цей досвід не потрапляє до тих, хто створює правила, реформи можуть залишитися відірваними від реального життя.
Ми об’єднуємося, щоб голос кожного надавача був почутий там, де ухвалюють рішення. І я запрошую до Коаліції організації, які щодня працюють із людьми та хочуть впливати на те, якою буде система соціальних послуг в Україні.
Якщо ви є недержавним надавачем соціальних послуг, маєте практичний досвід і хочете, щоб цей досвід враховували під час формування законодавства та державної політики, — долучайтеся до Коаліції. Разом ми можемо робити те, що окремій організації часто не під силу: об’єднувати досвід, посилювати голос одне одного та домагатися системних змін.
Долучитися до Коаліції можна на сайті: coalitionssp.com.ua